Бізнес діяльність включає три компоненти: 1. інформаційний (наукові принципи); 2. матеріальний (засоби праці); 3. соціальний (фахівці, що володіють професійними навичками). Ця тріада складає суть сучасного розуміння технологій. Новизну кожної технології визначають наукові принципи, що в ній закладені. Будь-яке виробництво (матеріальне чи соціальне) досягає досконалості лише тоді, коли воно використовує досягнення сучасних технологій. Так і в інформаційному виробництві, після створення ЕОМ-інструментарію для переробки інформації, почався етап розробки методів її ефективного використання. Широке застосування засобів сучасної комп'ютерної техніки та їх багатогранність приводять до становлення новітніх інформаційних технологій (Іnternet-технології, ІР-технології, WАР-технології, РR-технології тощо) та формування сучасної інфраструктури суспільного виробництва. Предметом інформаційних технологій як науки є аналіз фундаментальних відношень в новітніх інформаційних системах. Більше того, вважається, що власне з моменту створення великих (складних) інформаційних систем почався розвиток новітніх інформаційних технологій.
Якщо років 50 чи 100 тому управління могло відбуватися без участі електронно-обчислювальних машин, то вже сьогодні – у ХХІ столітті – таке управління буде виглядати не повним, не досконалим і приреченим у сучасних умовах до частих невдач. В області менеджменту інформаційні комп’ютерні системи відіграють сьогодні досить велику роль, хоча далеко не вирішальну, оскільки управління все ж таки більше пов’язане з людським, а не машинним фактором. Проте у морі інформації швидкодія обчислювальної техніки стає у пригоді. Так, комп’ютери дають змогу аналізувати і порівнювати мільйони інформаційних одиниць за лічені долі секунди, за допомогою певних програм можна швидко простежувати динаміку розвитку тих чи інших даних, збір інформації відбувається практично миттєво (особливо в умовах окремого підприємства), полегшується зв’язок з співробітниками чи клієнтами. Зростають можливості керуючого персоналу (менеджерів).
|