В даному рефераті розглядаються поняття вірусного маркетингу, його розповсюджувачі та тактика. Термін вірусний маркетинг, як і багато в комунікаційній сфері, з'явився в США в 1996. Першим це словосполучення наприкінці 1996 вжив Джеффрі Рейпорт у своїй статті The Virus of marketing. Вірусний маркетинг покликаний викликати у користувачів мережі Інтернет певні соціальні та психологічні відчуття, шляхом пересилання цікавого відеоролику, та з метою популяризувати якийсь товар. Люди не дуже люблять рекламу, а вірусний маркетинг це не реклама, тому вона схиляє до себе, швидкі інтернет-канали дозволяють користувачам легко обмінюватися відеокліпами, фотографіями і музичними файлами. Сприяє поширенню вірусного маркетингу і зростаюча популярність всіляких онлайнових співтовариств, блог-хостингів та соціальних мереж (livejournal.com, myspace.com, facebook.com, vkontakte.ru, odnoklassniki.ru, moikrug.ru, liveinternet.ru, connect.ua та пр.). Використання Інтернету має значну перевагу, оскільки анонімний агент має менший ризик бути розкритим, інтернет не лякає цензура: можна дивувати користувачів будь-як. Оскільки люди цінують почуття гумору, гарні жарти та розіграші для вірусного маркетингу не має меж, увагу яких можна втримати тільки створюючи щось нестандартне, те що відрізняється. Користувачі самостійно поширять рекламу, якщо вона їм сподобається. Дуже просто, швидко і порівняно дешево. Таким чином вірусний маркетинг популярний вже не один рік. Іноді його привабливість гасне, тому що не така легка справа створити достойне відео, однак як вже зазначалось можливості розміщення такої реклами не стиснені ніякими перешкодами.