Суттєві зміни, що відбулись в економічному житті країни після набуття суверенітету, потребують перегляду ролі та функцій держави в інформаційній сфері – практика перекриття кордонів та жорсткої цензури відійшла в минуле, і держава, оголошуючи орієнтацію на ринкові відносини та свідомо не використовуючи важелів адміністративного впливу на процесів формування інформаційного простору, виявилася не готовою до конкуренції з безліччю вітчизняних і закордонних суб’єктів інформаційної діяльності.

Багато хто знає, що існують різні способи захисту інформації. А від чого, і від кого її треба захищати? І як це правильно зробити? Принципи захисту інформації в Інтернеті засновані на тому, щоб виключити або, принаймні, ускладнити можливість підбору адекватного методу для перетворення даних в інформацію.

З кожним днем все більше і більше інформації розміщується в глобальній мережі Інтернет, щодня з’являються нові користувачц, які через декілька днів не уявлятимуть життя без Інтернет, проте багато хто не здогадується, які злочини там відбуваються.  Завжди з розвитком корисних речей побічно відбувається розвиток шкідливих...

На мою думку, за сучасного розвитку інформаційних мереж, Інтернет займає перше місце як серед інформаційних джерел, так і серед найбільш популярних інформаційних ресурсів. Оскільки Інтернет перш за все являє собою потужну інформаційну базу, то відразу постає питання її захисту.

Інформація про необхідність захисту даних від зовнішніх факторів, про види засобів захисту Інтернет-ресурсів та їх призначення й використання.

В роботі висвітлено питання, що пов’язані з правовим регулюванням електронної комерції. Наведено основні міжнародно-правові акти у цій сфері та нормативно-правові документи, які регулюють електронну комерцію в США, Великобританії, Естонії, Росії, Білорусі та Україні.