На сьогоднішній день Internet – це велика мережа, яка обєднує весь світ, кожного хто має безпосередній доступ до нього зі свого компютеру чи мобільного телефону, хоч буквально 30-40 років тому він слугував винятково тільки для дослідницьких та навчальних цілях.

Чим простіше доступ до мережі, тим гіршою є інформаційна безпека, тому з повною підставою можна сказати, що споконвічна простота доступу в Internet - гірше злодійства, тому що користувач може навіть і не довідатися, що в нього були скопійовані файли і програми, не говорячи вже про можливість їхнього псування і коректування. Звідси і постає така проблема та актуальність даної теми, в наш з вами час, як захист інформації в Internet, а точніше його засоби.

Таким чином, в даній роботі я намагався розглянути різні методи засобу захисту інформації в інтернеті такі як: Firewall (Брандмауер), проксі-сервер, використання електронно-цифрового підпису, обмеження доступу до www серверів, а також вже провірений часом і випробуваннями метод криптографічного шифрування та його похідної – вбудову певних даних у цифрове зображення.

Кожен з цих засобів має як свої плюси так і мінуси у використанні, але комплексне їх застосування веде до мінімальної загрози оприлюднення, модифікації чи знищення конфеденційної інформації. Так за допомогою проксі-серверів, обмеженого доступу та firewall’y можливо заблокувати доступ до певних документів і цим уникнути ризику втрати її конфединційності, електронно цифровий підпис дозволить злегкість ідентифікувати власника інформації, а метод криптографічного захисту дозволять передавати зашфровану інформацію не боючись того, що вона потрапить до чужих рук адже, щоб взламати ключ потрібно досить значний час (який вимірюється не в годинах а в роках), якщо звичайно дана особа не має певного ключа заздалегідь їй відомого.

Звідси можна зробити висновок, що завданням данї роботи є ознайомлення користувачів Internet’у з можливими варіантами захисту своєї інформації від чужих рук.