Взагалі питанням про захист інформації займається власник комп'ютера. Відповідно до цілей призначення комп'ютера і визначається рівень безпеки інформації. Якщо мова йде про навчальну інформацію або довідкову, то рівень безпеки має бути мінімально достатнім. Якщо ж справа стосується конфіденційної інформації підприємств або різних структур, в тому числі і державних, тоді рівень безпеки повинен встановлюватись достатній або вище достатнього в залежності від того, наскільки важливою є інформація.
Існує багато засобів захисту інформації, але основною проблемою, яку я поставила в рефераті, є нормативно-правові засади, тому далі розглянемо саме їх.
В Україні, на жаль, існує досить небагато законодавчих актів, які регулюють нормативно-правову базу захисту інформації. Це наступні закони:
- Закон "Про інформацію", в якому зазначені основні аспекти щодо розповсюдження, використання та отримання інформації, а також визначає статуси учасників інформаційних відносин та захищає суспільство від недостовірної інформації.
- Закон "Про державну таємницю", який відображає засади захисту державної таємниці.
- Закон "Про захист інформації в автоматизованих системах"
- Положення "Про технічний захист інформації в Україні", в якому зазначається порядок технічного захисту інформації.
- Положення "Про порядок здійснення криптографічного захисту інформації і Україні"
Таким чином, правові засади захисту інформації в мережі Інтернет є вельми важними і не тільки для держави та підприємств, але й для кожного користувача. Знаючи суть та використовуючи перелічені закони, ви можете захистити вашу інформацію від крадіжки та несанкціонованого доступу.
|